Історія створення «Спартаківця». Частина шоста
Дитячо-юнацька школа «Спартаківець» має велику історію. Наш зал виховав не одне покоління спортсменів, які досягли найвищих результатів в світовому дзюдо.
Словами нашого спортивного директора Віктора Івановича Кощавцева сьогодні ми завершуємо велику розповідь про побудову «Спартаківця» і його історію.
Наприкінці розповіді Віктор Іванович повернувся до теми, яку піднімав у четвертій частині, – про європейські клуби дзюдо, які є частиною великих футбольних клубів, як ПСЖ, «Спортінг» чи «Порту»:
«Якщо уявити співпрацю з футболом, то, як би було добре. Ну що таке 200-300 тисяч доларів на рік для, наприклад, футбольного клубу «Динамо», щоб ми підтягли свою велику базу. Який іміджевий приріст відразу б вийшов. Є футбольний клуб «Динамо», а при ньому клуб дзюдо, клуб ще чогось. Можна зробити величезну машину, а який фан-клуб, скільки людей! За великим рахунком, якщо дивитися на спортивний результат, він же у нас краще, вище. Коли вони стануть чемпіонами світу – будемо розмовляти (посміхається).
Я навіть не знаю, чи є в Європі аналогічна ситуація, щоб з одного клубу було відразу 8 актуальних учасників Олімпійських ігор. Напевно, з одного місця стільки немає, але стверджувати я не стану. Я знаю приклади, коли є 3-4 людини. Є чотири спортсменки з Косово, які тренуються в одному клубі. У Хорватії є пара таких спортсменів, у Франції багато спортсменів зараз підтягують в ПСЖ. У Росії клубів багато, тому там немає такого скупчення олімпійців в одному місці, проте у них є хороше фінансування на місцях».
На цьому велика історія «Спартаківця» від Віктора Івановича Кощавцева добігає кінця, і ми пропонуємо вам швидкі посилання на всі її частини: