Дзюдо - давній вид боротьби, що зародився в Японії. Дозволеними технічними діями в дзюдо є різного роду кидки, больові та задушливі прийоми. Також дзюдо є одним з найпопулярніших видів спорту на Олімпійських іграх за кількістю виступаючих спортсменів.

Дана боротьба є складнокоординаційною. Особливо важливим для будь-якого дзюдоїста є таймінг, почуття моменту і швидка оцінка ситуації, що склалася.

International Judo Federation, IJF (Міжнародна федерація дзюдо) заснована в липні 1951 року. Саме IJF встановлює правила змагань, відповідає за проведення континентальних і світових чемпіонатів.

Крім вагових категорій, в дзюдо присутні ряд вікових:

  • Молодший вік (хлопчики і дівчатка) - до 12 років;
  • Середній вік (юнаки та дівчата) - до 14 років;
  • Кадети - до 17 років;
  • Юніори - до 20 років;
  • Молодь - до 23 років;
  • Чоловіки і жінки - до 30 років;
  • Ветерани - після 30 років;

Сутички в дзюдо проводяться на спеціальному покритті - татамі, яке складається з комбінації окремих матів розміром 1м х 1м х 4см, або 2м х 1м х 4см. Зроблено воно з полімерних матеріалів. Татамі обов’язково складається з двох різних кольорів.

В самому центрі татамі розташований квадрат. Розміри його можуть варіюватися від 8м х 8м - мінімальний, максимальний же - 10м х 10м. Центральну частину татамі, вищезгаданий квадрат, називають робочою зоною. Також існує зона безпеки (зовнішня частина татамі). Вона завжди відрізняється іншим кольором.

Відзначимо, що в центральній частині квадрата (робочої зони) існують смужки, які служать зазначенням місць дзюдоїстів до початку сутички і після неї. Біла і синя смужка шириною 10 см, довжина становить 50 см.

Перед кожною сутичкою обов’язковий уклін двох спортсменів, закінчується поєдинок ним же.


Різниця між ними досить зрозуміла. У першому варіанті дзюдоїсти борються за індивідуальні місця в рейтингу, у другому ж - команди змагаються одна з одною. Метою є зібрати якомога більше медалей і перемогти в загальному командному заліку.

Формати проведення змагань також різняться:

  1. Олімпійська система із зустрічами тих, хто програв у півфіналі;
  2. Олімпійська система без втішних зустрічей;
  3. Кругова система проведення сутичок;
  4. Змішана система.

Вагові категорії

  • 9 вагових категорій існує для хлопчиків/дівчаток, юнаків/дівчат;
  • 8 вагових для юніорів/юніорок до 20 років;
  • 7 вагових для вікової категорії до 23 років, а також для чоловіків/жінок.

У 2020 році чоловіки/юніори борються в наступних вагових категоріях - до 60 кг, 66 кг, 73 кг, 81 кг, 90 кг, до 100 кг, понад 100 кг. У свою чергу жінки/юніорки - до 48 кг, 52 кг, 57 кг, 63 кг, 70 кг, 78 кг і понад 78 кг.

Крім того для юніорів/юніорок, чоловіків/жінок сутички за правилами дзюдо можуть проходити в абсолютній ваговій категорії, де вага учасників не враховується.

Час проведення поєдинків залежить від віку учасників:

  • наймолодший вік змагається 2 хвилини;
  • середні - 3 хвилини;
  • кадети, юніори та дорослі - 4 хвилини;
  • ветерани до 60 років - 3 хвилини;
  • ветерани понад 60 років - 2 з половиною хвилини.

Змагальну форму дзюдоїстів називають по-різному: кімоно або більш офіційна назва - дзюдогі. Складається комплект з 3-х речей:

  • куртка;
  • штани;
  • пояс, за кольором якого визначається рівень підготовки і досягнень спортсмена.

У того, кого на татамі викликали першим - колір форми синій, другий учасник надягає дзюдогі білого кольору. Матеріал для виготовлення дзюдогі зазвичай з бавовни.

Для форми теж є свого роду особлива вимога: куртка обов’язково повинна діставати до кистей рук, коли вони опущені уздовж тулуба. Довжина повинна покривати стегна атлета. Суворою є також ширина куртки: ліва пола куртки має прикривати праву не менше, ніж на 20 см на рівні нижньої частини грудної клітки спортсмена. Рукави не можуть бути довшими зап’ястя дзюдоїста, мінімум - точка на 5 см вище зап’ястя. Простір між рукавом і курткою по всій довжині рукава варіюється від 10 до 15 см.

Спортивні штани обов’язково повинні покривати ноги до голеностопу, або також мінімальною є точка, розташована на 5 см вище нього. Простір між ногою і брюками - 10-15 см по всій довжині штанини.

Пояс двічі обертають поверх куртки, зав’язується він на рівні талії. Ширина поясу – 4-5 см. Кінці поясу обов’язково повинні залишатися довжиною від 20 до 30 см.

До екіпіровки спортсмена судді вимагають максимально шанобливого ставлення. Якщо форма учасника сутички не відповідає нормам - спортсмена можуть зобов’язати змінити її.

Судять сутичку кваліфікована бригада суддів. До складу входить арбітр в робочій зоні й двоє бічних суддів. Арбітр подає спеціальними жестами і сигналами спільне рішення суддів, керує поєдинком. Бокові судді знаходяться в протилежних кутках за межами робочої зони.

Існує ряд команд, характерних для будь-якого змагання:

  1. ХАДЖІМЕ - початок сутички;
  2. МАТЕ - зупинка поєдинку, в разі потреби;
  3. СОРО-МАДЕ - команда віддається після закінчення протистояння;
  4. ГОЛДЕН СКОР - в разі однакових оцінок і призначення додаткового часу;
  5. ХАНТЕЙ - рішення бригади суддів, якщо навіть додатковий час не виявив переможця;
  6. ХІКІ-ВАКЕ - при проведенні командних змагань, коли оголошується нічийний результат.

Оцінки під час поєдинку мають 4 рівня.

  • «ІППОН» - чиста перемога. Оголошується в деяких бойових ситуаціях, коли виконана технічна дія має відповідати таким критеріям:

а) атакуючий дзюдоїст кинув суперника на більшу частину спини зі значною силою і швидкістю, здійснюючи контроль технічних дій;

б) коли атакуючий дзюдоїст зафіксував опонента в положенні «утримання» протягом 25 секунд;

в) коли спортсмен двічі або більше разів поплескує рукою або ногою, або ж голосом вимовляє команду - «МАІТА» (здаюся) в результаті утримання, задушливого захоплення або больового прийому атакуючого дзюдоїста.

  • Оцінка «ВАЗА-АРІ» - половина перемоги. Присуджується за виконану технічну дію, що відповідає наступним критеріям:

а) атакуючий дзюдоїст кидає супротивника, здійснюючи контроль, при цьому в кидку частково відсутній один з інших трьох елементів, необхідних для оцінки «ІППОН»;

б) атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника, який не може піти з положення «утримання» в часовому проміжку більше 20 секунд, але менше 25 секунд.

  • Друге присудження оцінки «ВАЗА-АРІ» призводить до поразки, арбітр оголошує переможця за допомогою команди «ВАЗА-АРІ АВАСЕТ ІППОН».
  • Оцінка «ЮКО» оголошується в тому випадку, коли виконана технічна дія відповідає таким технічним моментам:

а) атакуючий спортсмен, технічно здійснюючи контроль, кидає супротивника на бік;

б) атакуючий дзюдоїст утримує свого супротивника, який не може піти з положення утримання протягом 15 секунд і більше, але менше, ніж 20 секунд.

Тепер розповімо про шкалу покарань в дзюдо в сучасних правилах:

  • Перше зауваження ШИДО - усне покарання;
  • За повторне зауваження ШИДО опонентові дається оцінка ЮКО;
  • За третє зауваження ШИДО опонентові дається оцінка ВАЗА-АРІ;
  • За четверте зауваження ШИДО дзюдоїста дискваліфікують.

Наступним моментом, на який варто звернути увагу є край робочої зони: всі дії в положенні наге-ваза дійсні і можуть тривати до тих пір, поки будь-який з спортсменів стосується будь-якою частиною тіла робочої зони поєдинку.

На відміну від інших видів боротьби, таких як: самбо, греко-римська та вільна боротьба в дзюдо дуже цінується динаміка поєдинку.

Уникнення сутички, пасивне ведення протистояння, застосування виключно дій оборонного характеру суворо карається суддями.

Чекаємо всіх у клубі «Спартаківець» хто хоче розвиватися разом з цим динамічним видом боротьби, постійно вдосконалювати себе і цілком ймовірно випробувати ці правила на реальних змаганнях по дзюдо.