Історія створення «Спартаківця». Частина 5

Дитячо-юнацька школа «Спартаківець» має велику історію. Наш зал виховав не одне покоління спортсменів, які досягли найвищих результатів в світовому дзюдо.

Словами нашого спортивного директора Віктора Івановича Кощавцева ми продовжуємо розповідати про те, як створився «Спартаківець», які спортсмени в ньому тренувались, та яку філософію сповідують тренери клубу.

Слово Віктору Івановичу:

«Чому ми зараз написали «спортивний клуб», а не «клуб дзюдо»? Тому що, якщо раптом щось складеться, то ми зможемо об’єднувати різні види спорту. Вірю, що держава все одно рано чи пізно до цього повернеться. Може бути, нам вдасться підтягнути якогось хорошого легкоатлета. Ми разом могли б допомагати людям і популяризувати спорт. Це і є основна ідея всього. Ми ж тут нікого не розкручуємо, у нас тренери на першій позиції, а спортсмени потім можуть залишатися в клубі і отримувати нові посади.

Це така цікава схема і філософія, якої ще не було. Зазвичай же як: наш власник – «Вася Пяткін». А не стало «Васі Пяткіна» – все рухнуло. Ми, звичайно, теж намагаємося триматися не з останніх сил, поки у нас, слава богу, є люди, яким не байдуже і вони допомагають дзюдо, але ми ж не кричимо всюди, хто це. Наша філософія – вирощування нових тренерів, змінюваність поколінь. Не повинно бути так, що допомагають тільки одним спортсменам, допомагати повинні і тренерам».

Шосту частину чекайте на наступному тижні.