Історія створення «Спартаківця». Частина третя

Спортивний клуб «Спартаківець» має велику історію. Наш зал виховав не одне покоління спортсменів, які досягли найвищих результатів в світовому дзюдо.

Словами нашого спортивного директора Віктора Івановича Кощавцева ми продовжуємо розповідати про те, як створився «Спартаківець», які спортсмени в ньому тренувались, та яку філософію сповідують тренери клубу.

Слово Віктору Івановичу.

«В першу чергу наша ідея – допомогти спортсменам. Скільки це проіснує – ми не знаємо, але протягом двох років ми допомагаємо нашій команді готуватися до Олімпійських ігор. Це наша найголовніша тенденція. Намагаємося, щоб нас бачила молодь, юнаки. Щоб вони прагнули до цього.

Все-таки, як приємно, що на чемпіонаті світу була помітна емблема нашого клубу. У інших спортсменів там банки, «газпроми»… а у нас скромно, у нас є клуб, ми дорожимо цим. Також ми пишаємося тим, що у нас дуже хороша молодь.

Звичайно, важко працювати, коли багато лідерів – 7 олімпійців, з Кіндзерською – 8. Вона ж від нас нікуди не йде. Так просто склалася доля, що вона вийшла заміж за азербайджанця. Нехай Бог їй зараз допоможе знову піти на Олімпійські ігри, потім нехай стає мамою, нехай живе. Їй вже 30 років виповнилося.

Як клуб, ми допомагаємо спортсменам вже два роки, але офіційно зареєструвалися ми тільки в листопаді 2020 року. Назва була визначена. У нас є школа «Юний спартаківець», і тепер клуб «Спартаківець». Ми намагаємося робити так, щоб все це доповнювало одне одного. Якщо грамотно вибудовувати нашу структуру, то це найправильніше рішення».

Четверту частину чекайте на наших сторінках та сайті на наступному тижні.